LOCAL MEDIA INNOVATIONS

ЖУРНАЛІСТИКА РІШЕНЬ ДЛЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕДІА

Проєкт «Львівського медіафоруму», спрямований на впровадження практик «журналістики рішень» в українських онлайн-виданнях.
За результатами конкурсного відбору три локальні редакції отримали менторський супровід та пройшли обов'язкові тренінги зі створення якісного контенту у стилі журналістики рішень. Окрім цього, отримали фінансову підтримку на виготовлення та промоцію матеріалів.
Приклади матеріалів
які було реалізовано в межах проєкту
Local Media Innovations
Перший канал соціальних новин
Луцьк
Місцеве видання, яке розповідає лучанам і волинянам про важливі події регіону, знаходить проблеми, аналізує їх, знайомить з цікавими людьми, явищами, проєктами
Авторка: Віталія Сахнік
ВЛАСНИЙ YOUTUBE-КАНАЛ У 8 РОКІВ. ХЛОПЧИК ІЗ ВОЛИНСЬКОГО СЕЛА ВЧИТЬ КОМПОСТУВАТИ СМІТТЯ
Боратинська громада, що біля Луцька, уже два роки просуває перевагу компостування органічного сміття над спалюванням. Дерев'яні ящики для трави, листя і харчових відходів тут ставлять біля шкіл, садочків, на подвір'ях селян.

Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: у героя майже втричі зросла кількість підписників на каналі, а відповідно й мотивація. Також Матвія підтримала школа: написала про блог на своєму сайті. Так юний ютубер отримав поштовх для розвитку, а його однолітки — гідний приклад того, як раціонально поводитись з відходами.
Авторка: Віталія Сахнік
НЕНУДНИЙ. НАЩО У ЛУЦЬКУ МУЗЕЙНИЙ ДВОРИК І ЩО ТАМ РОБЛЯТЬ
Волинський краєзнавчий музей — це майже столітня установа у такому ж старому будинку у стилі класицизму.
На екскурсіях там свого часу побували чи не усі луцькі школярі. І такий досвід навряд чи назвеш найбільш захопливим та вражаючим у їхньому житті.

Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: до працівників музею звернулися представники Волинського національного університету. Вони запропонували з вересня проводити регулярні лекції. Так університет знайшов простір, де може безкоштовно проводити заходи, спрямовані на розвиток молоді, а музейний дворик — розширив аудиторію.
Авторка: Віталія Сахнік
КЕРМУВАТИ БЕЗ НІГ. ЯК ЛУЦЬКА АВТОМАЙСТЕРНЯ ДОПОМАГАЄ ЛЮДЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ЗІ ВСІЄЇ УКРАЇНИ
Автомайстерня «Поршень» створена у Луцьку людьми з інвалідністю і для людей з інвалідністю. Вона переобладнує автомобілі на ручне кермування, ремонтує їх, а також працює з інвалідними візками. Простіше кажучи, допомагає людям бути мобільними і не залежати від помічників.
Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: в автомайстерні збільшилась кількість звернень від потенційний клієнтів, а також надійшов запит про співпрацю від Національної академії внутрішніх справ. Новину про команду з Луцька опублікувало онлайн-видання ШоТам та Національна Асамблея людей з інвалідністю України. Так «Перший канал соціальних новин» зумів використати журналістику рішень, щоб поділитися доброю практикою серед членів спільноти, консолідувати увагу ЗМІ до питань інклюзивності, а також показати приклад іншим громадам по всій Україні.
Свои. City
Бахмут, Київ
Онлайн-журнал для своїх, жителів Донецької та Луганської областей. Видання про свої міста, історії, правила життя
Автор: Павло Коротенко
В ПОКРОВСКЕ ЖИТЕЛИ МИКРОРАЙОНА ЛАЗУРНЫЙ СТРОЯТ НА ПУСТЫРЕ СЕМЕЙНЫЙ СКВЕР. КАК ЭТО У НИХ ПОЛУЧАЕТСЯ?
Что делать если у вас под домом есть пустующая территория, где можно было бы организовать зону семейного досуга, но у городских властей не доходят до этого руки? Ответ на этот вопрос нашли жители Покровска, которые смогли подключить к реализации такого проекта бюджетные и донорские средства. Рассказываем, как они это сделали.Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: увага з боку ЗМІ й схвальні відгуки аудиторії у соціальних мережах мотивувала ініціативну групу надалі продовжувати розвивати територію. Після публікації до групи долучилися нові однодумці.
Авторка: Марина Терещенко
СЕРГЕЙ АНТОНОВ СОЗДАЛ «ЧУДОДВОР» В НОВОАЙДАРЕ. РАССКАЗЫВАЕМ, ЧЕМ ОН ЗАНИМАЕТ ДЕТЕЙ В СВОЕМ ПОСЕЛКЕ
Сергей Антонов - папа пятилетнего Богдана. Прошлым летом он решил развлекать детей, показывая мультфильмы на экране в одном из дворов Новоайдара. Благодаря жене Сергея Александре, друзьям и соседям Копаневым и Забаштам, встречи под открытым небом «Чудодвор на Пролетарке» теперь одно из любимых событий детворы поселка.

Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: чимало місцевих жителів вперше дізнались про «Чудодвір». Це мотивувало батьків з віддалених куточків селища привозити дітей на кіносеанси. Так редакції вдалось об'єднати громаду навколо доброї ініціативи.
Авторка: Катерина Калюжна
У ДИТЯЧОМУ САДКУ МАРІУПОЛЯ ПРАЦЮЄ СЕНСОРНА КІМНАТА. РОЗПОВІДАЄМО, ЧОМУ БУДЕ КОРИСНО СТВОРИТИ ТАКУ Ж
У маріупольському дитячому садку №129 понад рік працює сенсорна кімната «День-Ніч» для розвитку малюків з особливими освітніми потребами. Директорка закладу Яна Виноградова разом із колегами розробила проєкт такої кімнати та знайшла потрібне фінансування — 200 тисяч гривень. Чому це важливо?
Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: керівництво закладу наважилось подати ще один проєкт для створення та обладнання нових аудиторій та кімнат. Директорка почала активну інформаційну роботу з батьками, яким вона пояснює, чому важливо голосувати і витрачати час на такі проєкти. Так виданню «Свои. City» вдалось використати журналістику рішень, щоб консолідувати увагу громади до позитивних змін у місті, а також мотивувати долучатись до них.
Перший Криворізький
Кривий Ріг
Інформаційне агенство про актуальні новини Кривого Рогу, заходи та надзвичайні події. Чесно та оперативно
Автори: Альона Ткачук/Софія Скиба/Денис Шабанін/Даніїл Токмаков
СТАЖУВАННЯ — НАВЧАННЯ — РОБОТА ДЛЯ «СОНЯЧНИХ ЛЮДЕЙ» У КРИВОМУ РОЗІ
Денису Гроцу — 16 років, а Денису Куцю — 26. Ці двоє криворіжців живуть із генетичною аномалією — синдромом Дауна. Вони беруть участь у пілотному проєкті «Сонячні дні», який проводить громадська організація «Сонячні діти Криворіжжя».
Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: спочатку навчально-виробничий центр повідомив про готовність взяти хлопців на навчання, згодом вони отримали тимчасову роботу в комісійному магазині, піцерії та кав'ярні. У Кривому Розі вдалось підняти питання про інклюзивність та розгорнути жваву дискусію серед громади. У результаті, Тарас Верхоломчук, який має синдром Дауна, таки офіційно влаштувався на роботу. Тепер він працівник компанії Акціонерне Товариство «Криворізький залізорудний комбінат». Тарас вдома виготовляє конверти для експертиз руди.
А криворізькому центру «Сонячні діти Криворіжжя», місцю зустрічі для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна, вдалось повторно орендувати приміщення без додаткового аукціону. Також вдалося підписати Меморандум про співпрацю між бізнесом, громадянським суспільством та університетами для сприяння спільним діям у розбудові інклюзивного міста.
Авторки: Марія Пунтус/Софія Скиба
ЯК ЗРОБИТИ СВОЄ СЕЛО ЧИ СЕЛИЩЕ КРАЩИМ
Із сіл Новокурське і Новопілля, що поблизу Кривого Рогу, виїжджає молодь. Тут нікуди сходити і ніде сучасно провести час. Це потроху змінюється. Жителям Новокурського вдалося зробити з розваленого палацу культури центр громадського життя у селі, а новопільці почали проводити кінопокази під відкритим небом.

Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу:
герої публікації змогли «достукатись» до місцевої влади Новокурська та Новопілля. Вона вперше за декілька десятків років почала розбудовувати комунікацію між органами місцевого самоврядування та громадою через соціальні мережі.
Авторки: Марія Пунтус/Софія Скиба
ЗНАЙТИ ПАНДУС, СПОВИВАЛЬНИЙ СТОЛИК І ПАРКОВКУ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ: ЯК ПРАЦЮЄ МАПА ДОСТУПНОСТІ У КРИВОМУ РОЗІ
Тепер, щоб швидко знайти працюючу громадську вбиральню чи заклад зі сповивальним столиком, не треба самотужки обходити район. Так само і людині з інвалідністю, яка живе на Сєвгоку, дізнатись про доступний заклад на площі Визволення тепер значно легше.

Які помітні зміни відбулись після публікації матеріалу: завдяки журналістиці рішень виданню вдалось поінформувати громаду про безкоштовну ініціативу, яка може значно полегшити життя маломобільних громадян.
Як робота з журналістикою рішень вплинула на редакції та чи планують вони продовжувати працювати в цьому напрямку?
В історіях люди хочуть бачити себе.
Тому потрібно дивитись навколо, бо часто тим самим агентом змін може виявитись ваш сусід, друг чи навіть колега по роботі. Наша команда розуміла це до початку проєкту, але тільки після роботи з журналістикою рішень ми заглибились у це розуміння. Тепер частіше озираємось навколо в пошуках героїв.Щодо змін, які відчули, то це прив'язаність аудиторії. Люди звикли, що 1-2 рази на тиждень виходять великі матеріали, й готові їх читати. Плануємо продовжувати працювати з журналістикою рішень, адже вона допомагає нам бути корисними для аудиторії, а це — головний стимул.
Софія Скиба
головна редакторка інформагентства «Перший Криворізький»
Формат журналістики рішень та робота з менторами допомогли редакції поглибити курс на створення корисних матеріалів.
Загалом нам вдалось запустили дві спецтеми — «Молодь покаже» та «Маленьке будівництво», кожна з яких стала окремим розділом на сайті. Це «вічнозелені» тексти, які плануємо актуалізувати та публікувати в соцмережах і після завершення проєкту. У майбутньому будемо використовувати елементи журналістики рішень. Такий формат допомагає ініціативним людям у різних громадах на Сході обмінятись досвідом, а це — одна з цінностей нашого медіа.
Гаяне Авакян
редакторка онлайн-видання «Свои. Сity»
Участь у проєкті та робота у форматі журналістики рішень допомогла нашій редакції поглибити тексти.
Адже ми працювали з менторами, які давали правки та поради. Це забирало більше ресурсу в команди, але водночас ми детальніше працювали з історіями. Як результат — аудиторія сприймала ці «дороблені матеріали» краще, ніж ті, які ми публікували раніше. Саме тому наша команда вирішила продовжити працювати та експериментувати з журналістикою рішень
Марина Терещенко
редакторка «Свои. City»
Плануємо продовжувати працювати у форматі журналістики рішень, адже це логічний розвиток звичних раніше «історій успіху».
Після досвіду участі у проєкті вже не зможемо зосереджуватись лише на позитивній стороні оповіді, випускаючи з уваги перепони й проблеми, без яких неможлива будь-яка справа. Зрештою, завдання медіа — показувати реальність, а не прикрашати її. Матеріали, створені у форматі журналістики рішень, дають практичні поради, як реалізувати схожу ідею. Це не лише про натхнення, а й про реальні кроки, які можна повторити, а також про помилки, яких можна уникнути.
Віталія Сахнік
журналістка «Першого каналу соціальних новин»
Онлайн-презентацію результатів проєкту дивіться за посиланням:
Програму «Журналістика рішень для локальних медіа» реалізує «Львівський медіафорум» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.